Тому після слів сказаних п.Федів Р.Є.:Звичайно, я не говорю, що захищати людей можна будь-якими методами. Але повірте…,- чомусь вірити не хочеться.

(натисніть, щоб подивитися в оригінальному розмірі)

Прочитавши статтю в друкованому виданні "Старий Замок" під назвою "Повені вже не страшні…" Головне управління Закарпатдержрибоохорони було здивоване такою досить об'ємною інформацією на свою адресу в тому числі і підтвердженням спроможності природоохоронних органів відстоювати інтереси навколишнього природного середовища. Можливо не всі знають, що Закарпатдержрибоохорона є спеціальним уповноваженим територіальним органом охорони тваринного світу від Державного комітету рибного господарства України. Статус зазначеного органу визначено далеко не інструкцією і тим більше не "тимчасовим порядком…", а Законом України "Про тваринний світ". З однєї сторони працівникам Закарпатдержрибоохорони приємно , що їх вважають окремим відомством, але з іншої не хочеться брати на себе повноваження Державного комітету рибного господарства України.

Цитата з матеріалу: Я завжди думав, що пріоритетом країни є захист життя людей, гарантування безпеки життєдіяльності, безпеки праці…..
-Це більше схоже на передвиборчу цитату. Адже ніхто не буде заперечувати , що необхідно проводити протиповеневі заходи та їх актуальність для "Притисівського краю" і Закарпатської області в цілому. Одним із основних завдань водного законодавства котрі визначені для державних органів по меліорації і водному господарству є регулювання правових відносин з метою запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків. В той же час відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України і відповідними органами. Починаючи з Конституції України і продовжуючи природоохоронним законодавством (Водний кодекс, Про охорону навколишнього природного середовища, Про тваринний світ, Про Червону книгу України,Земельний кодекс,…) ніде не визначено пріоритети переважності. Все розглядається в комплексі, як навколишнє природне середовище тобто Світ , де не можлива його повнота та цінність одного без іншого.

Цитата з матеріалу: Але є в області чиновники, які цього не розуміють і надають пріоритет зовсім іншому. Говорю про Закарпатдержрибохорону. Хай як це дивно звучить, але протягом року вони систематично блокують роботу на об'єктах протипаводкового захисту….
-Прикро чути слова "чиновник" на адресу інспекторів рибоохорони, особливо від "кабінетного" чиновника. На сьогоднішній день, як не прикро для Дирекції з будівництва водогосподарських об'єктів в Закарпатської області, 13 інспекторів рибоохорони краще обізнані з водним об'єктами та наявними гідроспорудами в т.ч. і проблемами новозбудованих, це викликано необхідністю виконання обов'язків по охороні водних живих ресурсів шляхом пересування вздовж річок. В цьому питанні необхідно шукати співпрацю по вчасному виявленню проблемних та небезпечних місць на водних об'єктах.
Головним управлінням Закарпатдержрибоохорони за поданням Закарпатського обласного управління по меліорації і водному господарству( відділу комплексу проектування) в 2009 році на період з 1.09.09 до 10.01.10р. погоджено всі проекти за якими здійснюється будівництво дамб (гідроспоруд притивопаводкового захисту) в межах прибережних захисних смуг (які надходили до розгляду). Це підтвердив і п.Федів Р.Є. цитата з матеріалу :….будівництво 42-х об'єктів, і на всіх іде робота. На 1 грудня ми вже здали в експлуатацію 11 об'єктів,…..
Питання котрі стосуються проведення робіт в водній частині русел річок, забір гравійно-піщаної суміші як будівельного матеріалу, мають ряд обмежень законодавчого характеру та ознаки безплановості в роботі підрядників, що виконують державне замовлення (завчасне заготовлення будівельного матеріалу).
До речі проведення будівництва дамб та "польдерів" на р.Боржава поблизу с.Боржава та с.Вари Берегівського району(за коментарем з матеріалу) тривають цілий рік без перерви на "нерест", а роботи проводяться з дотриманням всіх природоохоронних та проектних вимог. Техніка не заходить в прибережну захисну смугу та русло р.Боржава,р.Тиса , не викорчовуються дерева та зелені насадження вдовж русла, не створюються "кар'єрні копанки", вся місцевість планується. За весь період до двох підрядників , що проводять тут роботи практично не виникало запитань природоохоронного характеру. В чому причина? Рибоохорона інша? Можливо тому ,що працюють тут організації з Одещини і Київщини? А можливо відсутність гравію в руслі р.Боржава?
Цитата з матеріалу: Окрім того, варто зазначити, що на наших річках, на підставі наказів Закарпатдержрибоохорони нерест триває близько семи місяців….
-Нерестовий період в Закарпатській області визначається не Закарпатдержрибоохороною , а Законодавчими та підзаконними актами (Закон України "Про тваринний світ",Постанова КМУ № 1126 у відповідності до якої діє Державний наказ Держкомрибгоспу України №19 від 15.02.199р. , що у відповідний спосіб зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 269/3562. Право Закарпатдержрибоохорони, визначено тільки в термінах переносу забороненого періоду на 10 днів в один чи інший бік на основі обґрунтувань наукових установ. Загальна тривалість нерестової заборони в Закарпатській області в 2009 році склала 5 з половиною місяців(це далеко не майже 7 місяців) і як заявлено в матеріалах " розпочинати його у вересні не так уже й просто (два місяці пішли на тендери). До того ж погодні умови складні (вже близько 40 днів ідуть дощі), а наша робота від них дуже залежить", в цей період як правило погода завжди несприятлива,а тому і ці сорок днів не треба списувати на "нерест".
Цитата з матеріалу: До того ж за тих самих умов на лівому березі р. Тиси (Румунія, Угорщина) таких обмежень, як на нашому, правому, не існує.
-Автор вислову має рацію в плані "нерестової заборони", але забуває сказати на природоохоронні обмеження особливо з сторони Угорщини(від державного кордону по р.Тиса Україна-Угорщина до Угорщина-Словаччина є близько трьох ділянок з серйозними зсувами берегу, але проведення берегоукріплення не проводиться по причині гніздівлі птахів і природоохоронними організаціями пропонуються інші альтернативні заходи по перенаправленню потоків води) і це незважаючи на законодавство в якому чітко представлена відсоткова ставка на природоохоронні та компенсаційні заходи під час проектування та виконання робіт. До того-ж проведення робіт по будівництву гідроспоруд(дамб), берегоукріплень фактично нічого не має спільного з "розчистками русел" та регулюванням русел не кажучи про використання гравійно-піщаної суміші, як масового "будівельного матеріалу".
Цитата з матеріалу: Звичайно, я не говорю, що захищати людей можна будь-якими методами. Але повірте, ми будуємо лише після того, як отримуємо комплексну державну експертизу, в тому числі й екологічну.
-Саме це і намагаються чомусь робити підрядники Дирекції, будувати в любий спосіб! В тому числі і з порушенням проектних вимог та висновків держаної і екологічної експертизи. З метою здешевлення виконання робіт в проекти не закладається весь комплекс природоохоронних заходів, а вказується поверховими фразами. Не враховується рибогосподарська характеристика водних об'єктів, так нібито річка це "каналізацаційна труба" з мертвою водою в якій відсутні водні живі ресурси. Не закладаються в кошторис проекту і компенсаційні кошти на втрати об'єктів тваринного світу, оскільки не проводиться комплексна оцінка впливу на водні живі ресурси в результаті проведення робіт, що передбачено діючими "будівельними нормами". Тому проектанти уникають "спірних ділянок проведення робіт" і фактично лишають їх на розсуд виконавців (переїзди через воду, рух по воді,прокопка траншей, побудова водовідводів, роботи в руслі, зміна русла - його ширини і глибини), що є основними негативними факторами впливу на процеси життєдіяльності водних живих ресурсів особливо молоді. В усіх висновках екологічної експертизи без винятку ,які надавались до проектів вказується, що проведення робіт у відкритому руслі, або у воді забороняється, проведення робіт в нерестовий період забороняється або узгоджується в Закарпатдержрибоохороні. В розділі "природоохоронні заходи" навіть за їх мінімізації значиться: не допускати погіршення умов існування водних живих ресурсів в наслідок власної діяльності. Тобто пройшовши державну експертизу погоджується проект з дотриманням виконання робіт саме за цих вимог, а не як кому заманеться. В даному випадку буде доречно нагадати справу з ТОВ "Коватехбуд", де в результаті проведення робіт на р.Уж поблизу с.Забрідь В.-Березнянського р-ну, саме за таких умов виконавець закопав рибу гравійно-піщаною сумішшю на суму 1млн.800тис.(практично вся занесена до Червоної книги України). Причина - швидке освоєння коштів. Дозвіл на проведення робіт виданий на 6 місяців, був освоєний в 20 днів за рахунок "оптимізації виробництва". Новітні виробничі технології "японських підприємств" не йдуть в порівняння з такими темпами. Цікаво, що навіть коли було вказано на порушення природоохоронного законодавства та факти знищення риби, виконавець роботу не зупинив, а Дирекція так і не перевірила дотримання проектних вимог не дивлячись на покладений на неї цей обов'язок. Тому після слів сказаних п.Федів Р.Є.:Звичайно, я не говорю, що захищати людей можна будь-якими методами. Але повірте…, чомусь вірити не хочеться.
Цитата з матеріалу: Наприклад, 11 листопада рибохорона зупинила роботи на двох об'єктах, причому заблокували техніку просто в поймі ріки, через що близько 12 годин та простояла, що взагалі неприпустимо. Також більш ніж на тиждень будівництво призупинили.
-З наведеного вище правда тільки в тому, що техніку дійсно затримали в поймі ріки (відкритому руслі). Але яку дамбу збиралось будувати підприємство поблизу мосту в руслі р.Шопурка в с.В.Бичків Тячівського району. Там перебувала техніка підприємства, що незаконно, з порушенням природоохоронних вимог та Водного кодексу добувала з русла р.Шопурка(гірська річка) гравійну суміш як будівельний матеріал. При цьому необхідно зазначити, що на момент затримки встигли вивезти з площі в 700м.кв. близько 1263м.куб.гравію, таким чином залишивши в руслі котлован глибиною в 2,5 м при загальній глибині русла річки 1 м.(ст..80 Водного кодексу). На момент затримання у представника підприємства взагалі не було ніяких документів на видобування гравійної суміші в зазначеному місці. Пізніше надані документи (через два дні) іншим підприємством на ту-ж саму ділянку мали красиву назву "Запас ґрунту". Те що ст..86 Водного кодексу вказує на заборону видобуванням корисних копалин (піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), чомусь не сильно переймало відповідальних осіб, що безпосередньо користуються правовою основою Водного кодексу. Будівництво ж об'єктів ніхто не зупиняв, інспектори рибоохорони взагалі не заходили на місце побудови дамб, тим більш до моменту з'ясування законності проведення робіт на р.Шопурка, запропонували забір гравійної суміші з прибережної смуги р.Тиса, де саме з такою метою надавався дозвіл в т.ч. і в нерестовий період. Відстань до об'єкту в перевезенні збільшувалась на 1,5 км. Але з невідомих причин скористатися нагодою підприємство відмовилось, вибравши варіант простою і судових витрат не сильно переймаючись "держаним фінансуванням".
Цитата з матеріалу газети : тому ми подали до суду, і 18 листопада з'явилася ухвала про скасування їхніх приписів на зупинку роботи.
-Не ставлячись упереджено до слів п.Федів Р.Є., в чому він звинувачує і КРУ, здається він любить "недомовки" та невірну трактовку фактів. Поправляємо - Закарпатський адміністративний суд не виносив ухвалу про скасування приписів , а всього лиш задовільнив клопотання про забезпечення позову шляхом призупинки дії припису інспектора рибоохорони. А судове засідання щодо розгляду по суті призначено на березень 2010 року і якщо, не буде підтверджено законність проведення робіт, то комусь доведеться повертати кошти за незаконний забір гравійно-пішаної суміші та відповідати за порушення вимог Водного кодексу України. Те ,що стосується простою техніки під час будівництва дамб на р.Тиса, не має відношення до гравію на р.Шопурка і як сказала одна велика людина: той хто хоче зробити - шукає можливість, а хто не хоче - шукає причину.
Не треба шукати причину невиконання державної програми противоповиневого захисту в діях Закарпатдержрибоохорони ,КРУ,міліції,риби…
Плануйте і виконуйте роботи у відповідності до вимог Конституції України, природоохоронного законодавства, проектних та будівельних норм і вимог.
Тільки тоді Закарпатські ріки будить безпечними для краян, а багатство і краса природи Срібного краю, стануть основою туристичної індустрії та естетичного розвитку, соціального і матеріального добробуту населення.
Фотоматеріал про порушення під час робіт на землях водного фонду на сайті"Закарпатдержрибоохорони".

(натисніть, щоб подивитися в оригінальному розмірі)